Чи поширюються обмеження щодо площі нерухомості на безоплатне користування у разі укладення договору позички?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, опубліковано 08 квітня 2026 о 13:31 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує: умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема, надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном (багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками) та надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац перший ст. 762 ЦКУ).

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (частина перша ст. 827 ЦКУ).

Отже, основною відмінністю договорів оренди та позички є наявність / відсутність оплати за користування майном.

Оскільки обмеження, встановлені нормою п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, поширюються на ФОП, які надають житлові / нежитлові приміщення в оренду, то ФОП – платник єдиного податку другої та третьої групи, яка здійснює діяльність згідно з КВЕД 68.20, має право надавати в безоплатне користування за договором позички житлове / нежитлове приміщення, загальна площа якого перевищує норми, визначені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.