Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати. Винятком є надання в суборенду земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають в оренді акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю зі 100-відсотковою державною часткою, утворених у процесі перетворення такого держпідприємства, на конкурентних засадах.
Водночас у деклараціях з плати за землю та з орендної плати за землі сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду, відображення відомостей про плату за суборенду не передбачено.
При цьому положеннями Податкового кодексу України не передбачено застосування штрафної санкції до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу земельної ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату.
Нормативна база: Податковий кодекс України;
Закон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»;
наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)»;
наказ Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 «Про затвердження форми Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України».
Більш детальне роз’яснення за лінком: https://qrcd.org/A2GQ