Що потрібно знати про валютний нагляд при здійсненні операцій з імпорту послуг і товарів?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, опубліковано 13 серпня 2026 о 14:33 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що операції з імпорту послуг і товарів підлягають валютному нагляду. 

Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон відносить до товарів продукцію, роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.

Українським підприємствам, які користуються послугами нерезидентів (консультаційні, маркетингові, транспортні, ІТ, рекламні, інжинірингові та інші), варто знати, що такі операції теж перебувають під валютним наглядом.

Якщо резидент сплатив авансом нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.

Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.

Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:

визначити реалістичні строки виконання договору;

перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;

своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;

контролювати дотримання граничного строку розрахунків.

Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:

отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;

документальне підтвердження форс-мажорних обставин;

звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.

Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.

Більше цікавої та корисної інформації на податкову тематику містить інтернет-сторінка податкової служби в області: https://kherson.tax.gov.ua/