Порушення резидентами граничного строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості (Закону № 2473).
Якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, то перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин підтверджуються довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) стосуються конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримання резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк. Також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі − ТПП України).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються сертифікатом ТПП України або її регіональними представниками. Документ видається за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i стало неможливим через наявність таких обставин.
Звертаємо увагу, що наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності.
Податкова служба під час документальних перевірок оцінює дію форс-мажорних обставин на:
реальність, надзвичайність та невідворотність;
фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.
Загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті повинно бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання зовнішньоекономічної операції за конкретним договором і в який термін. Без цього, документ може бути визнаний недостатнім доказом.
Такий підхід відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24.
Отже, щоб обґрунтувати відсутність підстав для нарахування пені, суб’єкту господарювання необхідно довести, що саме форс-мажорні обставини унеможливили виконання зобов’язань за конкретним зовнішньоекономічним контрактом, та належним чином підтвердити їх виникнення і період дії. Сертифікат про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин видається ТПП України або її регіональними представниками.
Довідково:
Закони України: від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;
постанови Правління НБУ: від 02 січня 2019 року № 5 та від 14 травня 2019 року № 67;
Рішення Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5).
Джерело: https://t1p.de/t86dw