Врегулювання конфлікту інтересів
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі , опубліковано 08 липня 2020 о 16:43 Розділ: Новини
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції звертає увагу, що неналежне врегулювання конфліктів між приватними інтересами та державними обов’язками службових осіб, так само як і порушення встановлених чинним антикорупційним законодавством заборон та обмежень, стає джерелом корупції.
Для формування чіткого розуміння змісту інституту запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, насамперед, необхідно з’ясувати сутність ключового терміну – конфлікт інтересів.
Слід звернути увагу, що чинний Закон України від 24.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» виділив два його види:
потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац дев’ятий частини першої статті 1 Закону);
реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону).
Тобто складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:
приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/ представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення:
реального конфлікту інтересів – приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
потенційного конфлікту інтересів – у сфері службових/ представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону).
Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
Окремо слід звернути увагу, що такі відносини могли мати місце у минулому (наприклад, відносини між особами, які перебували у шлюбі, або які вийшли зі складу засновників юридичної особи тощо). Визначальним є спроможність вказаних відносин спричинити виникнення приватного інтересу.
Для своєчасної ідентифікації реального, потенційного конфлікту інтересів та з метою забезпечення вчасного запобігання та ефективного врегулювання конфлікту інтересів кожному суб’єкту, на якого поширюється дія Закону, рекомендується періодично складати самостійний тест на наявність (відсутність) конфлікту інтересів наданий у Додатку 2 до Порядку організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 26 травня 2020 №226.
Тобто законодавчо визначені коло та можливі обставини виникнення потенційного, або реального конфлікту інтересів, визначені механізми для своєчасної ідентифікації та самостійного або зовнішнього їх врегулювання. Здавалось, що при додержанні вимог законодавства, неможливе виникнення обставин для реального конфлікту інтересів. Але життя надає інші приклади.
Так у другому кварталі поточного року, відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснювався аналіз учасників камеральних перевірок платників та наявності реального конфлікту інтересів при їх проведенні. Під час аналізу було встановлені випадки проведення камеральних перевірок стосовно близької особи.
За цими фактами, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, проведено службове розслідування, за результатами якого комісія прийшла до висновку, що в діях державного службовця, під час проведення камеральних перевірок приватного підприємця вбачаються ознаки приватного інтересу, що може обумовлювати наявність реального конфлікту інтересів у зазначеної посадової особи та порушення вимог п. 2 ст. 28 та п. 2 ст. 29 Закону України №1700‑VII.
Акт про результати службового розслідування разом з матеріалами доказової бази відправлені до Національного агентства з питань запобігання корупції для прийняття остаточного висновку щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та передачі його до суду.
Державним службовцям слід пам’ятати, що діє адміністративна відповідальність за:
неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - штраф від 1 700 до 3 400 гривень, а в разі застосування положень частини п’ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року (ч.1 статті 172-7 КУпАП);
вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - штраф від 3 400 до 6 800 гривень, а в разі застосування положень частини п’ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року (ч.2. статті 172-7 КУпАП).
У зв’язку з цим відділ з питань запобігання та виявлення корупції акцентує увагу працівників ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на необхідність своєчасного вживання заходів щодо недопущення виникнення або врегулювання реального, потенційного конфлікту інтересів.