Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що підставою для визначення суб’єкта господарювання платником Екологічного податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів (п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Не є платниками Екологічного податку суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 ПКУ), що утилізується.
«Утилізація відходів», в розумінні Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи», полягає у використання відходів як вторинної сировини.
Термін «утилізація відходів», в розумінні Закону України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320), поглинається терміном «відновлення відходів», оскільки сукупність операцій, які застосовуються до відходів в процесі відновлення, передбачає й їх використання в якості палива або іншого виробництва енергії (додаток 1 до Закону № 2320).
Таким чином на спеціалізоване підприємство, яке здійснює збирання відходів та тимчасове розміщення їх на власних (орендованих) полігонах із виключною наступною утилізацією (відновленням), поширюється дія п. 240.5 ст. 240 ПКУ за умови, що процес утилізації передбачає механізм використання відходів як вторинної сировини.
Разом з тим, за таким спеціалізованим підприємством зберігається обов’язок платника Екологічного податку за відходи, що утворюються в результаті утилізації зібраних ним відходів, як матеріальних, так і енергетичних ресурсів, шляхом захоронення і не передбачає подальшого оброблення (п.п. 13 п. 1 ст. 1 Закону № 2320).