Як працює «режим експортного забезпечення» сільгосппродукції та які схеми його обходу вигадують «сірі» експортери

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 17 січня 2025 о 09:17 Розділ: Новини

Протягом останніх років виникла проблема експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки невстановленого походження, тобто походження яких не прослідковувалось за ланцюгами постачання. В результаті бюджет недоотримував надходження у вигляді сплати податків, а також поверненні валютної виручки.

З грудня 2024 року запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки – тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій.

Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи.

Яскраві «кейси» спроби реєстрації податкових накладних товарів без походження

Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу – 1,7 ц на метр квадратний.

Компанія «Б»  імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.

Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову  накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.

Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб’єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;

- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;

- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;

- реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;

- 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 – 2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

Нагадаємо основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:

1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;

2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;

3) аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;

4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;

5) для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.

Станом на сьогодні роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.