Днями, в рамках проведення кампанії «Легалізація бізнесу або як вийти з тіні?», відбулось інтерв’ю з начальником Новокаховського управління Галиною Серебрянською, під час якого обговорили таке актуальне та сміливо можна назвати «питання сьогодення» - легалізація трудових відносин. Зокрема, мова йшла про правильне оформлення найманих працівників, укладання трудових договорів, законодавчих змін щодо легалізації ринку праці, співпраці бізнесу та контролюючих органів, а також проведення комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Доброго дня, Галино Миронівно! Розкажіть, будь-ласка, скільки часу триватиме кампанія «Легалізація бізнесу або як вийти з тіні?»
Добрий день! Дякую за запитання. Питання легалізації трудових відносин завжди було актуальним. Ця кампанія триватиме протягом лютого 2020 року, проте це зовсім не означає, що закінчиться цей місяць і ми не будемо працювати в даному напрямку. Мета даного заходу – вкотре привернути увагу громадськості до проблем нелегальних трудових відносин та "тіньової" заробітної плати. Нажаль, до нас часто звертаються громадяни, які працювали за надто маленьку, але офіційну заробітну плату, а часом й зовсім неофіційну, так названу зарплату в «конвертах». Вони просять допомогти їм повернути чесно зароблені ними гроші та притягнути працедавця до відповідальності, але частіше всього виходить так, що коли працівник погоджується на такі умови, то до податкової не звертається, а вже коли, нажаль, виникла проблема – то згадують про нас.
Можете коротко перелічити переваги офіційного працевлаштування?
Так, звичайно. Я би поділила їх на дві групи гарантій. Перша – це економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день; право не працювати безоплатно у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором. Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується в повному обсязі для трудового стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися при нарахуванні пенсійної виплати.
Друга група – це трудові гарантії. Офіційне укладення трудового договору захищає найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх трудових зобов’язань. Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не матиме всіх перелічених гарантій.
А що обирати і на які умови погоджуватися – то вже вибір кожного…..
Що стосується так званої заробітної плати «в конвертах», що можете сказати з цього приводу?
Так звана заробітна плата «в конвертах» – це небезпека, яка полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати. Найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки і збори. Все це мають добре усвідомлювати і роботодавці, і підприємці, і наймані працівники. Більшість працівників іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну, вищу за мінімальну зарплатню. Трапляється, що зарплата працівника значно відрізняється від тієї, яка записана у відомості. Це з`ясовується згодом, у випадку, коли працівнику потрібна довідка про доходи, наприклад, для отримання кредиту, субсидії чи для пред`явлення у Пенсійний фонд при оформленні пенсії. Позиція податкової служби у даному питанню дуже принципова: усі без винятку - підприємства, установи, організації чи громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства.
Що можете розповісти про нові «трудові» штрафи?
03.02.2020 набрав чинності Закон України від 12.12.2019 №378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», яким, зокрема, зменшено штрафи за порушення роботодавцями норм трудового законодавства (законопроект №1233). Так, згідно з положеннями цього закону, з 03.02.2020 року застосовуються нові розміри штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства, зокрема:
-за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ – штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було ‒ 30);
-за повторне порушення протягом двох років з дня виявлення першого порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.
Для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку I–III груп, за таке саме порушення, вчинене вперше, замість штрафу передбачається письмове попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення.
Декілька слів скажу про результати роботи наших спеціалістів у даному напрямку. За січень п.р. обстежено 252 об’єкти (крім того обстежено 69 об’єктів з представниками управління Держпраці), виявлено 200 неоформлених найманих працівників, легалізовано 184 працівника, залучено до рестрації ФОП – 51 громадянин, додатково до бюджету надійшло - 28,5 тис.гривень.
Маємо надію, що роботодавці все ж таки усвідомлять всю ту відповідальність, яка покладена на них діючим законодавством, та будуть належно оформлювати трудові відносини з працівниками.
І на кінець зустрічі, в наш час, коли так важко знайти роботу, Галино Миронівно, що можете побажати тим, хто все ж таки погоджується на будь-які умови роботодавця?
Актуальне, цікаве і водночас нелегке запитання. Адже, важко нав’язати комусь свою думку. Вважаю, що тільки усвідомлення кожного громадянина в тому, що працювати необхідно тільки в правовому полі і ні в якому разі не погоджуватись ні на які усні домовленості!!! Можу сказати одне: проведений аналіз кількості працездатного та не працевлаштованого населення свідчить про те, що на даний час велика кількість громадян працюють нелегально. Тому вкотре хочу наголосити на безумовному дотриманні трудового законодавства як з боку роботодавців, так і з боку працівників.
Суспільство має усвідомити, що офіційне працевлаштування є гарантією соціального захисту працівників та основою стабільного майбутнього.