Декларування 2020. Зміни.

З 1 січня 2020 року набули чинності зміни до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», зокрема пов’язані з щорічним декларуванням фінансових та матеріальних відомостей особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, відповідно до положень ст. 45, 46 зазначеного Закону.

Так, розширюється перелік відомостей, який декларант має подавати щодо себе і членів сім’ї. Декларант визначає відомості про: прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць і рік народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; серію та номер паспорта громадянина України; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї; зареєстроване місце їх проживання; місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію; місце роботи (проходження служби), належність до службових осіб, які займають відповідальна та особливо відповідальне становище.

На теперішній час форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вже містить окреме поле для зазначення унікального номеру суб’єкта декларування (розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» декларації) та членів його сім’ї (розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» декларації).

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї унікального номеру передбачається можливість обрання суб’єктом декларування відповідного значення цього поля (НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ).

Довідково: для отримання унікального номера запису в реєстрі (УНЗР) необхідно звернутись до Міграційної служби для оформлення біометричних документів — паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або закордонного паспорта.

Відповідно до умов ст. 1 Закону, членами сім’ї вважаються:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, приміткою у ст. 46 Закону передбачено, що членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

В декларації додається ще один блок відомостей, а саме, підлягають декларуванню банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно.

Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфу, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Інформація про рахунки визначається навіть у випадку, коли кошти на рахунках відсутні.

Зарплатний картковий рахунок вважається рахунком у фінансовій установі. Завершення строку дії банківської карти не тягне за собою автоматичне закриття банківського рахунка. Відомості про такий рахунок необхідно також зазначити у відповідному розділі декларації

Згідно п. 9 ст. 46 закону додається вимога щодо декларування фінансових зобов’язань членів сім’ї декларанта, як що розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно з умовами розділу 2 ст. 46 Закону, додається норма про те, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

З зазначеного виплаває, як що суб’єкт декларування відкрив рахунок в установі банку та користувався ним понад 183 діб (в незалежності від руху коштів по такому рахунку), а потім закрив його до 01.01.2020, відомості про такий рахунок повинні бути відображені в декларації.

Змінено норму щодо подання виправленої декларації. Так, згідно з п. 4 ст. 45 Закону встановлено, що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.