Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) здійснюється органами Державної податкової служби України відповідно до:
· статті 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
· постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Постанова № 1235);
· Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574).
Основні поняття, умови та повноваження щодо надання розстрочення (відстрочення)
Розстроченням або відстроченням грошових зобов’язань чи податкового боргу є перенесення строків їх сплати платником податків під проценти, розмір яких становить 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день прийняття контролюючим органом відповідного рішення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) надається в межах повноважень у кожному окремому випадку:
· ДПС України – без обмеження суми;
· Головними управліннями ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків – на суму не більше 3 млн гривень.
Якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 млн гривень і більше, то платник зобов’язаний виділити майно для реєстрації податкової застави. Балансова вартість такого майна повинна дорівнювати або перевищувати суму, заявлену до розстрочення (відстрочення). До заяви додається детальна характеристика цього майна та завірені копії підтвердних документів на на право власності.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) приймається в межах одного бюджетного року.
Рішення щодо розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу з місцевих податків і зборів приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом відповідного місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі платежі.
Порядок звернення платника податків
Для отримання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків подає до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку відповідного зобов’язання письмову заяву встановленого зразка та пакет підтвердних документів.
Перелік документів
Для прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) подаються:
1. Заява (форма наведена в додатку 1 до Порядку № 574).
2. Економічне обґрунтування, що включає:
- перелік обставин, які свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, та докази існування таких обставин відповідно до Постанови № 1235 (причини звернення), підписані керівником та/або головним бухгалтером і скріплені печаткою;
- графік погашення розстрочених сум у межах бюджетного року, підписаний керівником та/або головним бухгалтером і скріплений печаткою;
- аналіз фінансового стану платника податків (таблиці 1–9 Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу);
- опис заходів для підвищення платоспроможності та розрахунок прогнозних доходів, що гарантують виконання графіка погашення протягом строку дії розстрочення (відстрочення);
- інформацію про величину активів на дату звернення (рядки балансу 220, 230, 240);
- дані щодо довгострокового та короткострокового залученого капіталу (розрахунок коефіцієнтів загрози виникнення або непогашення податкового боргу (Кз, Кп), загальної ліквідності.
3. Документи на майно: перелік майна з детальною характеристикою та завірені копії документів про право власності (для податкової застави).
4. Фінансова звітність: Копії Балансу та Звіту про фінансові результати за звітний та аналогічний період минулого року.
Додаткова інформація з указаних питань надається за телефоном: 099 144 25 10.